На хвилі емоцій (без цензури)

Оксана Василькова (фотограф, волонтер)

Коли почалась вистава, я потрапила в інший світ - світ повний емоцій, переживань, щирості. Це було неймовірно. Люди настільки прониклись подіями в Україні за останній рік, що приховати таке неможливо. Я дуже вдячна організаторам і всім, хто брав участь у концерті - працювати з вами величезне задоволення, я ніколи ще не почувалась так комфортно серед великої кількості людей. Завдяки цьому і фотографії вийшли особливі, з якоюсь притягуючою силою, бо мені хочеться переглядати їх знову і знову, щоб хоча би на мить вернутись в той вечір...

Лілія Войтко (учениця Забузької ЗШ, учасниця дійства)

Було дійсно круто. Я й не думала, що вийде настільки реалістично. Під час виступу мені здавалося, що я десь там, за барикадами, за палаючими шинами. Ми працювали злагоджено. Ми добре знали, що потрібно викластися на всі 100. І навіть холод нас не налякав. Це все було задля чогось світлого. І як би там не було, ми стояли пліч-о-пліч, один за одного. Вражень залишилось море. Найбільше мені запам'ятався несподіваний дзвінок бійцю. Ми не очікували почути голос нашого захисника. Ось це надзвичайно потішило і підбадьорило. Атмосфера була настільки теплою, що аж ніяк не хотілося прощатись і йти додому. Дякую =)

Світлана Коляда (організатор дійства, бібліотекар с.Забужжя)

Це дуже вдалий приклад спільної роботи. За час, що готувався концерт, створилось своєрідне братство – так як на Революції Гідності, а цьому немає ціни. Всі, хто був на Майдані, впізнавав справжні події і переживав їх знову. Під час самого заходу всі – і сцена і зала жили одним духом. Саме заради цього ми працювали.

Оля Коляда (учениця Забузької ЗШ, учасниця дійства)

Організовуючи концерт ми прагнули зробти щось незвичайне, щось таке, що б допомогло людям переосмислити свої дії і думки, щось, що б оживило і зігріло їхні серця і додало віри у перемогу.Я думаю нам це вдалось! Кожного дня повторюю своїм друзям, які теж брали участь у цьому дійстві, що разом - ми сила і зробили велику справу. Цей концерт об'єднав нас усіх, ким би ми не були.

Юлія Корнило (вчитель Волицькаї ЗШ, учасниця дійства)

Річниця Майдану у кожного з нас викликала шквал емоцій..особливо у тих хто був там,відчував кіптяву шин,чув звук бруківки,яку збивають,відчував єдність людей,які стояли поруч пліч-о-пліч...стукіт мільйона сердець в унісон,і сотні молитов,щоб ніч пройшла мирно...і скільки б не було сказано слів,не заспівано пісень,усе до останнього залишиться у душі.Те що було зроблено сьогодні, не повинне стати кінцем.Навпаки,початком нового,світлого, чистого.

Вдячна всім тим,хто стояв з нами на одній сцені.Ви чудові!З нами Бог!За нами перемога!

Сергій Бенедишин (учасник дійства, художник)

Майдан-це більше ніж одна із сторінок історії сучасної України.Майдан-це відображення настроїв,очікувань і надій мільйонів українців.Я залюбки погодився приймати участь у цьому дійстві,так як розумів важливість усього що відбувалось на сцені.Вдячний організаторам,акторам і просто хорошим людям,які були весь час поруч.Кожен робив те,що мав робити.Не було «значимих»,і «менш значимих» ролей.Усі віддались спільній меті-донести до глядачів ті емоції,ті почуття,які вирували взимку 2013-2014 у місті Києві.Вірю в те,що це лише початок.Революція починається у наших серцях та у головах свідомих українців. Слава Україні!

Андрій Пакулець (учень Сокальської гімназії, учасник дійства)

У нас в житті чимало подій.....але деякі просто не можуть пройти непомітно і про них неможливо не згадати......

Революція Гідності, Євромайдан.....ці поняття закарбувалися в памяті сучасного молодого і старого поколінь аж до кінця їх життя....не хочу оворити банальні і тривіальні фрази, які неодноразово повторюють політики, громадські діячі, політологи і т.д.....для мене актуальними є слова поета сучасності Сергія Жадана:

І я знаю:найтяжче, що у нас є, - це наша пам'ять.

А найгірше - що вона лише тяжчає з кожним роком.

Ці події обтяжили нашу душу, наш розум і зуміли хоч і недокорінно, проте хоча б на йоту змінити наші погляди на самовизначення і на Україну-неньку.....

Перша річниця початку протестів у Києві пройшла достойно: народне віче, тематичні виступи у школах, у народних домах......особисто я брав участь у виступі в Народному домі села Забужжя за запрошенням однієї прекрасної дівчиноньки......і я не пожалів що потратив час за це дійство бо та атмосфера чистоти, поваги і гордості за полеглих воїнів і наш народ, що панувала в залі і за кулісами, мене вразила.....молодь(переважно забужани), проявивши ініціативу, зуміли організувати дійство, яке будуть ще довго памятати(люди то в залі всі не помістились!!!).....Вельми вдячний організаторам, учасникам і фотографу нашому=)..... Мене то немає на спільній фото(((( Жаль.....Але то так)

Слава Україні!

Отець Йосип Скоробогатий (учасник дійства)

2015 рік УГКЦ проголошений роком Митрополита Андрея Шептицького. Коли ми заглянемо в його пастирські вчення, то зауважимо, що він дбав про розвиток здорового суспільства і один з чинників за його вченнями є Любов. Сьогодні учасники цього заходу, дарували любов до ближнього, до суспільства, до держави, до воїнів. Вечір пам’яті Євромайдану це не просто згадка історії, це нас виховує, заставляє призадуматись над майбутнім і зробити правильні висновки. Дякую всім організаторам і учасникам цього вечора! Я думаю ця порція любові, яку отримали присутні, це перша ознака що наше суспільство змінюється на краще і з Божою допомогою ця любов обов’язково дасть тільки добрі плоди.

Олеся  Врубель (студентка, учасниця дійства)

З впененістю можу сказати, що репетиції, та й, власне, сам концерт дуже згортував нас, адже ми мали єдину мету - відтворити ті страшні події, які нещодавно відбулися на території центральної площі української столиці, а також вшанувати Небесну сотню. Тих людей, які дарували нам віру в себе, несли єдність духу, плекали любов до вільної, мужньої неньки України . Вони - наша гордість та слава. Кожен, хто прийшов на цей захід, відчув, що тут вирував Дух Майдану. Навколо все було справжнім: на нашвидкуруч спорудженні барикади, намети, шини, навіть звичайний чай був по-особливому цілющим і смачним. Я, на жаль, не була учасником тих страшних подій на Майдані, не змогла надати хоча б маленьку допомогу людям. Ні допомогти у лікарні, ні на Майдані. Я просто сиділа і читала новини. І лише завдяки цьому заходу, я змогла перейняти всі ті почуття та емоції, які переповняли активістів Майдану.